Ви є тут

Луцька ОДПІ інформує:

Дії підприємцяспрощенця у разі зміни місця здійснення діяльності

 

Луцька ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області нагадує, що до реєстру платників єдиного податку вносяться відомості про платника єдиного податку, зокрема, місце провадження господарської діяльності.

Платники єдиного податку у разі зміни відомостей, внесених до реєстру платників єдиного податку, мають надати заяву, до якої, зокрема, включаються відомості про зміну місця провадження господарської діяльності.

Заява подається платниками єдиного податку першої і другої груп не пізніше 20 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни ( п.298.5 ст.298 Податкового кодексу України).
Платниками єдиного податку третьої групи заява подається разом з податковою декларацією за податковий (звітний) період, у якому відбулися такі зміни ( п.298.6 ст.298 ПКУ).

 

                                                                                          Сектор організації роботи Луцької ОДПІ

 

 

 

 

 

 

Як підприємцю на загальній системі оподаткування вести Книгу обліку доходів і витрат? Практичні поради.

 

Об’єктом оподаткування підприємця на загальній системі оподаткування, є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.

Підприємці на загальній системі оподаткування зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат, у якій за підсумком робочого дня, протягом якого отримано дохід, на підставі первинних документів здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.

Книга обліку доходів і витрат повинна бути зареєстрована після дати державної реєстрації підприємця, до початку здійснення діяльності.
Отже підприємець заповнює Книгу за підсумком робочого дня, протягом якого отримано дохід, на підставі первинних документів, здійснюючі записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.

Підприємець заповнює Книгу самостійно за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід.

Вимога щодо ведення Книги найманими особами, які перебувають у трудових відносинах із самозайнятою особою не передбачена.

 Книга ведеться наступним чином:

- у графі 2 відображається сума доходу, отриманого від здійснення господарської діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік, зокрема, кошти, що надійшли на поточний рахунок, касу платника податків та/або отримано готівкою, сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг);

- у графі 3 вказується сума повернутих коштів за товари (роботи та послуги) або повернутої передплати;

- графа 4 розраховується як різниця між отриманим доходом (графа 2) та сумою повернутих коштів за товари (роботи та послуги) (графа 3);

- у графі 5 зазначаються реквізити документа, який підтверджує понесені витрати, що безпосередньо пов’язані з отриманим доходом, зокрема, платіжні доручення, прибуткові касові ордери, квитанції, фіскальні чеки, акти закупки, акти виконаних робіт, наданих послуг та інші первинні документи, що засвідчують факт оплати;

- у графі 6 відображається сума витрат, які документально підтверджені та безпосередньо пов’язані з отриманням доходу за підсумками дня.

Якщо дохід отримано в одному місяці, а витрати, пов’язані з його отриманням понесені у наступному, то за підсумком дня по факту отримання доходу/понесення витрат (на підставі первинних документів) відповідно заповнюється графа 2 «Сума доходу, отриманого від здійснення господарської діяльності» та графа 6 «Сума витрат, пов’язаних з придбанням товарів (робіт, послуг)».

У графі 7 відображається сума витрат на оплату праці та нарахування на оплату праці найманих осіб, понесені у звітному місяці, протягом якого отримано дохід, але, якщо дохід у звітному місяці не отримувався, то графа 7 «Сума витрат на оплату праці найманих осіб» Книги не заповнюється.

У графі 8 відображається сума фактично понесених інших витрат, безпосередньо пов’язаних з одержанням доходу, які не зазначені в графах 6 та 7, зокрема, витрати на сплату послуг, зв’язку, орендних та комунальних платежів, тощо, які повинні бути документально підтверджені у гр.5.

Також, у графі 8 підприємець на загальній системі оподаткування відображає суми сплаченого за себе єдиного внеску.

Сплачені суми платежів за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності по факту їх сплати на підставі підтверджуючих документів, також відображаються у графі 8.

У графі 9 зазначається сума чистого оподатковуваного доходу (різниця між доходом за звітний період (графа 4) та понесеними витратами від провадження господарської діяльності (графи 6, 7, 8)).

Однак, у разі якщо результатом розрахунку буде від’ємне значення, то графа 9 Книги прокреслюється.

Підприємці, які зареєстровані платниками ПДВ у Книзі, суми доходів і витрат відображають без ПДВ.

У разі нереєстрації (неведення) Книги обліку доходів та витрат до фізичної особи- підприємця застосовуються штрафні санкції, передбачені ст. 121 Податкового кодексу (510 грн., 1020 грн.) та ст. 164 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (штраф від 3 до 8 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а при накладенні штрафу протягом року за те ж порушення – від 5 до 8 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

Зазначена норма передбачена п. 177.2, п. 177.10 ст. 177; п. 178.6 ст. 178 Податкового кодексу та «Порядком ведення Книги фізичними особами- підприємцями на загальній системі оподаткування», затвердженим наказом Міндоходів від 16.09.2013 № 481.

               

                                                                                          Сектор організації роботи Луцької ОДПІ

               

 

 

 

 

Граничний строк реєстрації податкової накладної в ЄРПН припадає на святковий чи вихідний день. Коли зареєструвати таку податкову накладну?

 

На дату виникнення податкових зобов’язань платник ПДВ зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений термін.

Реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

-  для податкових накладних/розрахунків коригування, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для розрахунків коригування, складених постачальником до податкової накладної, складеної на отримувача - платника ПДВ, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування отримувачем.

Операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки ЄРПН, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків.

Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочій день, такий день вважається операційним днем.

Тобто, якщо граничний день реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН припадає на святковий чи вихідний день, то такий день вважається операційним, що забезпечує можливість реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування протягом періоду з 8.00 до 20.00.

Зазначена норма передбачена п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу та п. 3 «Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних», затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 № 1246.

                                                                                          Сектор організації роботи Луцької ОДПІ

               

 

                                                                                                                                                                                                          

               

               

 

 

Відповідальність працедавців за недотримання законодавства стосовно укладання тудового договору та оформлення трудових відносин з працівниками

 

Відповідно до п.171.1 ст.171 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в т..167 ПКУ (т..168.1.1 п.168.1 ст.168 ПКУ).

Особи, які мають статус податкових агентів, зобов’язані, зокрема, своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування (п.176.2 ст.176 ПКУ).

Платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п.110.1 ст.110 ПКУ).

У разі виявлення під час перевірки фактів не дотримання працедавцем (податковим агентом) законодавства щодо укладення трудового договору, не оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), якщо ці дії призвели до порушення таким працедавцем правил нарахування, утримання та сплати в бюджет податку на доходи фізичних осіб, до такого працедавця застосовуються штрафні санкції у порядку та розмірах, встановлених т..123 ПКУ. Так, коли сума податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб при перевірці визначається контролюючим органом, на таку особу накладається штраф в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов’язання. При повторному протягом 1095 днів визначені контролюючим органом суми податкового зобов’язання, накладається штраф у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов’язання.

У разі порушення порядку подання інформації про фізичних осіб – платників податків, до таких працедавців (податкових агентів) застосовуються штрафні санкції у порядку та розмірах, встановлених т..119 ПКУ.

Згідно з т.163 прим.4 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-X із змінами та доповненнями неутримання або неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів, перерахування податку на доходи фізичних осіб за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян, - тягне за собою попередження або накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян – суб’єктів підприємницької діяльності у розмірі від двох до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Такі ж дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян – суб’єктів підприємницької діяльності у розмірі від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крім цього, статтею 212 Кримінального кодексу України від 05 квітня 2001 року № 2341-III із змінами та доповненнями (далі – ККУ) встановлена відповідальність за умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), що входять в систему оподаткування.

 

                                                                                          Сектор організації роботи Луцької ОДПІ

               

Сплата податку для будівель сільгосппризначення

Фахівці Луцької ОДПІ  ГУ ДФС у Волинській області  роз’яснюють чи сплачує податок на нерухомість сільгосптоваровиробник за будівлі, що належать до класу 1271 ДК 018-2000, але не використовуються у сільгоспдіяльності (законсервовані), та за будівлі цього самого класу, передані в оренду?

Дія пп. «ж» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу поширюється на об’єкти нерухомості, що належать до класу 1271 «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» ДК 018-2000 та використовуються власником (підприємством) для провадження власної задекларованої господарської діяльності.

Тобто податок на нерухомість за такі об’єкти не сплачуються.

Щодо об’єктів нерухомості, переданих в оренду іншому сільськогосподарському підприємству,  у тому числі для використання їх у сільськогосподарській діяльності, то вони не підпадають під дію пп. «ж» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Кодексу, і за такі об’єкти потрібно сплачувати податок на нерухомість.

 

                                                                                Сектор організації роботи Луцької ОДПІ

               

 

 

 

 

 

                                                                                         

 

 

 

Джерела погашення податкового боргу платника податків визначено Податковим кодексом України

Згідно з п. 87.2 ст.87 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених ПКУ, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 87.3 ст. 87 ПКУ визначено перелік майна та коштів, які не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків

У разі якщо здійснення заходів щодо погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, не привело до повного погашення суми податкового боргу або у разі недостатності у платника коштів для погашення податкового боргу, контролюючий орган визначає дебіторську заборгованість платника податків, строк погашення якої настав, джерелом погашення податкового боргу такого платника податків (абзац перший п. 87.5 ст. 87 ПКУ).

Відповідно до п. 87.6 ст. 87 ПКУ у разі відсутності у платника податків, що є філією, відокремленим підрозділом юридичної особи, майна, достатнього для погашення його грошового зобов’язання або податкового боргу, джерелом погашення грошового зобов’язання або податкового боргу такого платника податків є майно такої юридичної особи, на яке може бути звернено стягнення згідно з ПКУ.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися уЗагальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 134.01).

 

 

 

                                                                                          Сектор організації роботи Луцької ОДПІ