Ви є тут

Луцька ОДПІ інформує:

 

Якщо особа у минулому році продала нерухоме майно, яке перебувало у власності понад три роки, то чи треба подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи цього року?

 

          Своєчасною сплатою податку на доходи фізичних осіб є сплата його до нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна.

     У разі якщо за операцією купівлі-продажу одного з об’єктів нерухомого майна, зазначених у п. 172.1 ст. 172 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) виконуються умови встановлені п. 172.1 ст. 172 ПКУ, дохід отриманий фізичною особою від такого продажу не оподатковується, тобто у фізичної особи не виникає обов’язку щодо сплати податку. Подавати річну декларацію про майновий стан і доходи у такому випадку не потрібно.

     Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), згідно з п.п. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст. 172 ПКУ.

     Порядок оподаткування операцій з продажу (обміну) нерухомого майна визначено ст. 172 ПКУ, відповідно до п. 172.1 якої дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.

     Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не розповсюджується на майно, отримане таким платником у спадщину.

     Згідно з п. 172.4 ст. 172 ПКУ під час проведення операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомості між фізичними особами нотаріус посвідчує відповідний договір за наявності оціночної вартості такого нерухомого майна (зареєстрованої відповідно до п. 172.3 ст. 172 ПКУ) та документа про сплату податку до бюджету стороною (сторонами) договору та щокварталу подає до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про такий договір, включаючи інформацію про його вартість та суму сплаченого податку в порядку, встановленому розд. IV ПКУ для податкового розрахунку.

     Сума податку визначається та самостійно сплачується через банківські установи, зокрема особою, яка продає або обмінює з іншою фізичною особою нерухомість, - до нотаріального посвідчення договору купівлі - продажу (п.п. «а» п. 172.5 ст. 172 ПКУ).

     Отже, своєчасною сплатою податку на доходи фізичних осіб є сплата його до нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна.

 

 

                                                                          Сектор організації роботи Луцької ОДПІ

 

 

Чи сплачуватиме ФОП єдиний внесок у зв’язку з відсутністю в країні ?

Пунктом 4 частини першої ст.4 Закону про ЄСВ фізичних осіб – підприємців, зокрема тих, які перебувають на загальній системі оподаткування, визначено платниками єдиного внеску.

Для фізичних осіб – підприємців на загальній системі оподаткування відповідно до п.2 частини першої ст.7 та частини п’ятої ст.8 Закону про ЄСВ єдиний внесок нараховується у розмірі 22% суми доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник зобов’язаний самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленою Законом про ЄСВ. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року (за 2017 рік). У 2018 році такі платники зобов’язані сплачувати єдиний внесок до 20 числа місяця, що настає за закінченням кварталу, тобто щокварталу.

Якщо фізичні особи – підприємці (крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування) не отримують дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року від своєї діяльності, вони зобов’язані визначити базу нарахування єдиного внеску.

Отже, законодавством не передбачено звільнення фізичної особи – підприємця, яка тимчасово не здійснювала підприємницьку діяльність та не одержувала прибутку за цей час у зв’язку з відсутністю в країні, від сплати єдиного внеску за себе, тому такий підприємець зобов’язаний сплачувати цей внесок на загальних підставах.

Слід зазначити, що до порушників платіжної дисципліни за несвоєчасну сплату єдиного внеску застосовується фінансова санкція у розмірі 20% від несвоєчасно сплачених сум та нараховується пеня у розмірі 0,1% за кожен день прострочення платежу.

 

                                                                                   Сектор організації роботи Луцької ОДПІ

 

 

 

 

Як здійснити самостійне виправлення помилок, допущених у Податковій декларації з податку на прибуток підприємства за минулі звітні (податкові) періоди

 

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені. При цьому, платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Форма Податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 № 467) (далі – Декларація). Декларація може подаватися платником податку як звітна, так і уточнююча (відповідні відмітки проставляються у полі 1 заголовної частини Декларації). При цьому якщо Декларація подається як уточнююча, то у полі 3 її заголовної частини зазначається звітний (податковий) період, за який здійснюється уточнення. Якщо виправлення помилок здійснюється у звітній (звітній новій) Декларації за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено помилки, то в додатку ВП до Декларації платник податку відображає правильні показники за податковий період, який уточнюється, та порівнюючи їх з відповідними рядками Декларації, що уточнюється, визначає суму збільшення (зменшення) податкового зобов’язання з податку на прибуток, суму пені та штрафу. Сума збільшення (зменшення) податкового зобов’язання, пені та штрафу з додатка ВП переноситься до частини «Виправлення помилок» (рядки 26 – 34) Декларації.
Показники Додатка ВП до Декларації відображаються у двох таблицях:
- показники таблиці 1 аналогічні показникам основної Декларації та відображають дані виправлених показників за звітний (податковий) період, що уточнюється;

- показники таблиці 2 відображають результати виправлення помилок, дані з яких  переносяться до рядків 26 - 29, 31 - 33 Декларації.

Слід зазначити, що платники податку, у яких базовим періодом є календарний рік, розраховують суму збільшення (зменшення) податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду, що уточнюється (рядок 26 Декларації, рядок 26 таблиці 2 додатка ВП до Декларації), виходячи з сум податку на прибуток, зазначеного такими платниками у рядку 19 Декларації. Якщо виправлення проводиться в уточнюючій Декларації, то додаток ВП до Декларації не заповнюється, а правильні значення доходів, фінансового результату до оподаткування, різниць, які виникають відповідно до ПКУ, об’єкта оподаткування податком на прибуток зазначаються в такій Декларації. На підставі порівняння податкового зобов’язання такої Декларації та Декларації, що уточнюється, визначається сума збільшення (зменшення) податкового зобов’язання, штрафу та пені, які відображаються у частині «Виправлення помилок» Декларації (рядки 26 – 34).

У разі самостійного виправлення помилок за звітні (податкові) періоди до 01 січня 2015 року заповнюються показники таблиці 2, а у рядках таблиці 1 проставляються прочерки. Про зазначене вказує примітка 9 у Додатку ВП до Декларації. У разі самостійного виправлення помилок в уточнюючій Декларації за звітні (податкові) періоди до 01 січня 2015 року платниками заповнюються рядки 26-27, 29-30, 31, 33-34 Декларації, що відображають результат уточнення податкових зобов’язань.

При цьому платники податку мають право подати доповнення до такої Декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід’ємною частиною Декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання. Платник податків, який подає звітність в електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі. У Декларації за звітний податковий період, наступний за періодом, за який було здійснено виправлення, відображаються показники з урахуванням проведених виправлень.

 

 

 

                                                                                   Сектор організації роботи Луцької ОДПІ

 

 

З 2017 року спадщина, отримана від родичів другого ступеня спорідненості, - не оподатковується

 

У 2018 році вперше громадяни, які отримали спадщину від родичів другого ступеня спорідненості, не зобов’язані ані сплачувати податок, ані подавати декларацію про факт отримання спадщини у 2017 році.

До другого ступеня спорідненості належать рідні брати та сестри, бабусі та дідусі (батьки батька та матері), онуки. Оскільки податок не стягується, то спадкоємець не повинен проводити оцінку успадкованого майна.

Також за нульовою ставкою оподатковується майно, успадковане особами першого ступеня спорідненості, тобто подружжя (чоловік та дружина), батьки та діти, у тому числі усиновлені.

Громадяни, які отримали спадщину від інших (більш далеких) родичів, а також від просто знайомих мають сплатити податок.

 Якщо такими спадкоємцями не було сплачено податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини, то вони ще й зобов’язані подати декларацію. Також сплатити податок і подати декларацію повинні всі громадяни, які отримали спадщину від нерезидента. Навіть, якщо такі нерезиденти є подружжям, батьками, дітьми, бабусею та дідусем. Передбачено три види ставок для податку на доходи фізичних осіб: нульова, 5 відсотків та 18 відсотків. При цьому, якщо громадянин успадковує майно від резидента (окрім, першого та другого ступеня спорідненості), то сплачує 5-відсотковий податок.

При отриманні на території нашої держави спадщини від нерезидента необхідно сплатити податок на доходи фізичних осіб у розмірі 18 відсотків.

Також спадкоємці зобов’язані сплатити і військовий збір, який складає 1,5 відсотка від вартості успадкованого або подарованого майна. Виключення складають лише особи, що отримали доходи, які оподатковуються за нульовою ставкою.

Спадкоємцем є резидент України, податок на доходи фізичних осіб та військовий збір мають бути сплачені до нотаріального оформлення об’єктів спадщини, при цьому декларація не подається. В інакшому випадку нотаріус не видасть свідоцтво про право наслідування.

У випадку переходу до спадкоємця права на отримання страхових виплат податковим агентом є страхова компанія, а тому подавати декларацію також не потрібно. 

Подарунки оподатковуються у такий же спосіб, як і спадщина – за тими ж ставками і на тих самих умовах. У такому випадку факт дарування не лише квартири, але й іншого майна повинен бути оформлений відповідним чином. Крім того, для цілей оподаткування повинна бути проведена оціночна вартість подарунка.

 

 

 

                                                                                   Сектор організації роботи Луцької ОДПІ

 

 

Луцька ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області запрошує громадян перевірити власні реєстраційні дані

 

Відповідно до вимог ст.70 Податкового кодексу України (п.п.70.2 та 70.7) громадяни у разі зміни місця проживання зобов’язані протягом місяця подати до державної податкової інспекції заяву форми 5-ДР для внесення відповідних актуальних даних  в Державний реєстр фізичних осіб - платників податків, - звертають увагу в Луцькій ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області.

Завдяки своєчасно внесеній достовірній інформації про фактичні реєстраційні дані фізичних осіб податкові повідомлення – рішення про нараховану суму земельного податку, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та транспортного податку обов’язково надійдуть у визначений законом термін до адресата.

У протилежному випадку громадянин може не отримати повідомлення від органу ДФС про нараховані суми податкових платежів, а відтак своєчасно виконати свій обов’язок зі сплати зазначених податків.

Щоб не потрапити у перелік податкових боржників кожному громадянину, котрий змінював свої реєстраційні дані, зокрема  прізвище, ім’я, по батькові або місце проживання (реєстрації) після того, як востаннє звертався до державної податкової інспекції щодо присвоєння відповідного реєстраційного номера облікової картки платника податків, варто невідкладно подати заяву за формою 5-ДР  за місцем нової реєстрації (проживання).

Довідково: зі зразком заяви форми 5-ДР  можна ознайомитися на субсайті територіальних органів ДФС у Волинській області в розділі «Адміністративні послуги».

 

Сектор організації роботи Луцької ОДПІ